- зміна місця проживання
- move, relocation
Українсько-англійський юридичний словник.
зміна місця проживання
Look at other dictionaries:
бродячий — а, е. Який не живе на одному місці або не має постійного місця проживання. || Який постійно переходить з місця на місце; мандрівний. Бродячий собака. || Який має або виявляє схильність бродити, переходити з місця на місце. Бродяча натура … Український тлумачний словник
виселяти — я/ю, я/єш, недок., ви/селити, лю, лиш, док., перех. Примушувати кого небудь залишити своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). || Переводити, переселяти з одного місця проживання в інше … Український тлумачний словник
виселятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/селитися, люся, лишся, док. 1) Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). || Перебиратися з одного місця проживання в інше. 2) тільки недок. Пас. до виселяти … Український тлумачний словник
маятниковий — а, е. Прикм. до маятник. Маятниковий рух. || Який діє за допомогою маятника. Маятниковий прилад. Маятниковий годинник. •• Ма/ятникова мігра/ція регулярні поїздки населення від місця проживання до місця роботи або навчання і назад … Український тлумачний словник
переїжджати — а/ю, а/єш і переїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., переї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., через (на) що. Їхати, пересуватися (суходолом чи водою за допомогою яких небудь засобів пересування) через що небудь, перетинаючи щось, з одного… … Український тлумачний словник
Языки на Украине — Языки Украины Карта свободного владения языками по данным переписи населения 2001 года. Свободное … Википедия
бездомний — а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім ї; одинокий … Український тлумачний словник
блукач — а/, ч., рідко. Той, хто блукає, не має постійного місця проживання; бурлака … Український тлумачний словник
бомж — а/, ч., розм. Особа без певного місця проживання … Український тлумачний словник
бродяга — и, ч. Бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи … Український тлумачний словник
бурлака — и, ч. 1) заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2) Одинокий, неодружений чоловік; парубок … Український тлумачний словник
